Веломандри Бучаччиною. Зупинка в селі Берем’яни.
 
 
 
 
 
 
 
 
Немає опису світлини.
На зображенні може бути: пам’ятник
На зображенні може бути: трава
Немає опису світлини.
Немає опису світлини.
На зображенні може бути: дерево
Немає опису світлини.
Немає опису світлини.
 
 
Берем’я́ни – дуже мальовниче село в складі Бучацької територіальної громади Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на високому (понад 300 м над рівнем моря) лівому березі р. Дністер, за 25 км від адміністративного центру громади. Населення – близько 600 мешканців.
Перша письмова згадка – 1564 р.; тоді у селі вже діяла церква. Наступна – 1598 р. 1832 р. в Берем’янах була єпархія, до якої належало с. Жнибороди. У 1841 р. власником села була баронеса Тереза Волянська, а священиком – отець Микола Стеблинський. У 1880 р. проживало: 1042 українці, 170 поляків, 91 єврей. Протягом 1860–1906 рр. власник села – Якобіна Гейдель, згодом – її син барон Францішек Гейдель. 1915 р. проживало 1240 осіб. Побутує кілька версій походження назви «Берем’яни». За однією з них, вона походить від того, що село розміщене недалеко від того місця, де Стрипа впадає в Дністер, тобто Дністер «бере» Стрипу.
У Леґіоні УСС воював (четар) Петро Калмук; добровольцями УГА стали 105 уродженців села, з них 32 загинули. У 1921 р. в Берем’янах – 254 будинки; 1931 р. – 338, проживала 1561 особа, працював спиртозавод, були церква і костел (1884). У 1925 р. діяв виноробний завод Ф. Гейделя, де працювало 8 осіб. У 1935 р. в селі молодший син барона Гейделя Янцьо заклав біля Дністра курорт – літнисько з хатками і буфетом, де відпочивали багатії з Польщі, Австрії, Англії та польські скаути.
У 1932 р. в Берем’янах збудовано Народний дім, відкрито семирічну школу, в якій навчалося близько 80 учнів – дітей із Берем’ян і навколишніх сіл. До 1939 р. діяли філії товариств «Просвіта», «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», кооператива «Зоря», хор, аматорський гурток, дошкільний заклад, кооператива, молочарня. У 1939 р. проживало: 1270 українців, 360 поляків, 50 євреїв; функціонувала початкова школа (42 учні).
7 липня 1941 р.–22 липня 1944 р. село – під німецькою окупацією. Через Берем’яни у 1944 р. пролягала лінія фронту, 96 будинків було спалено, зруйновано костел, пошкоджено церкву, клуб, школу, а жителів села евакуйовано. У травні 1944 р. нацисти вивезли до Німеччини 98 місцевих мешканців, більшість із яких повернулися восени 1945 р. 55 чоловіків воювали в Червоній армії (24 загинули або пропали безвісти), 16 – в УПА та ОУН (12 осіб загинули), 8 – у дивізії «Галичина», 9 – у польських збройних формуваннях. За участь у національно-визвольній боротьбі ОУН і УПА в 1944 –1953 рр. заарештовано 25 осіб.
1947 р. в селі створено колгосп, який кілька разів змінював свою назву; в 1990-х рр. розпайований.
В Берем’янах yародилися:
Корнель Уєйскі (Уєйський) — польський поет.
Павло Гайдуцький — аграрій, вчений, політичний діяч, міністр, академік Національної академії аграрних наук України, доктор економічних наук, професор.
Іван Захарчук — національний арбітр України з шахів[9]
Францішек Томаш Маріан барон Гейдель, дружина — графиня Меланія Дідушицька
Станіслав Александер барон Гейдель,
Адам Кароль барон Гейдель (†25/8/1975, Воломін),
Померли
Поздик Йосип — заступник референта пропаганди Подільського крайового проводу ОУН, Лицар Срібного хреста заслуги УПА.
Еразм Станіслав барон Гейдель (†16.XII.1888)[10]
Францішек Томаш Маріан барон Гейдель (16.VIII.1939)
Про село видані книги Б. Рафалюка «Берем’яни. Природа, історичні події, люди» та П. Рафалюка «Закоханий у життя і… квіти» (обидві – 2002 р.).
Інформація із сайту Бучацької громади.