Оригінальний текст М. Осика (Бучач і Бучаччина історико-мемуарний збірник 1972 рік.)
ВЕЛИКДЕНЬ

Ще сонечко не зійшло, а вже родина вибирається до церкви, з кобелею повното божих дарів прикритих білим, вишиваним платком. В кобелі і паска, і баба, ковбаса, шинка, печінка, солонина, яйця, масло, сир. хрін і сіль. По воскресній утрені, а часто по Службі Божій, уставляються господині з тими кобелями вінком довкола церкви на посвячення. По посвяченні кожен спішить до дому на великоднє снідання. Поки господиня накриє стіл, господар бере свячену сіль та обсолює хату всередині і знадвору, всі будинки, ціле обійстя, примовляючи при тім: Христос Воскрес! Після цього, засідають до столу. Господар ділить свячене яйце на частки — скільки є членів родини — і подає кожному по старшині, вітаючись: Христос Воскрес! Йому відповідають: Воістину, Воскрес! І взаїмно обіймаються і цілуються: діти старших у руку, а старші дітей у чоло. Сестри й брати цілуються в лице. По сніданні хлопці біжать на дзвіницю, щоб хоч раз задзвонити дзвоном, Дівчата — біжать під церкву на гаївки. А старші, обсівши церкву довкола, гуторять собі й дивляться на радість молодих. Проворні господині завивають у платнику пару яєчок, паски — ану ж, котресь із дітей набігається мишки чи котика та й зголодніє? Аж до провідної неділі відходять під церквою гаївки. Хлопці будують вежі, декуди казали дзвіниці. Час до часу пристають до дівчат побавитись купки. Ця забава ось така: декілька осіб уставляються »купками« в колесо. Де є більше осіб, то остання особа починає утікати. Як той, що ловить її — зловить її, то стає у якійсь купці перший, а та зловлена ловить ту останню. Ця гра повторяється без кінця. Але дівчата воліють виводити гаївки, то ж іде »3ельман«, »Жучок«, »Сива зазуленька«, »Писар« та інші.

ПОЛИВАНИЙ ПОНЕДІЛОК

Дуже небезпечний він усім в дома, бо одні других обливають, примовляючи: Христос Воскрес! А поза домом, то дівчата »бояться« хлопців, а старші своїх приятелів, що схочуть привітати їх водою. Як хтось чужий, незнайомий — не буде поливати. По полудні усі спішать на цвинтар, щоби привітати своїх рідних, котрі відійшли, цим славним привітом — Христос Воскрес! На цвинтарі запрошують священика, щоб над могилою рідних відчитав святе Євангеліє.