Піввіковий передювілей пісні «А ми удвох» в рубриці “Пісенний сад” (відео)

У 1973-му ВІА «Кобза» мав їхати на фестиваль у Берлін, але раптом з’ясувалося, що двоє музикантів — не комсомольці. Виник «шкандаль». Терміновий прийом до лав комсомолу не допоміг: «Кобза» не встигла виїхати до НДР. Але музиканти через це не довго журилися: почалися шалені гастролі в

межах срср — вiд сахалiну до калiнiнграда та вiд мурманська до Таджикистану. Щороку «Кобза» давала 200–250 концертів.

«Сашко Зуєв майже п’ять років керував «Кобзою», — каже соліст ансамблю того часу Валерій Вітер, — цікавий він був чоловік. Грав на фортепіано, чудово вмів робити обробки народних пісень. Дуже популярною була його «Лісова пісня». «А ми удвох» з’явилася 1974 року, і у москві на всесоюзному конкурсі, де лауреатами стали «аріель» і «самоцвєти», Саша включив її до програми. А пісня була чисто попсова, тобто не «Кобзи», Зуєв узагалі тоді не вгадав, коли і що треба було співати. Ми «пролетіли», хоч були у чудовій формі, в нас тоді склалося дивовижне багатоголосся з дев’яти чоловік».

«Саша Зуєв керував ансамблем «Кобза». Я сам їх знайшов, познайомився, а згодом і здружився зі всіма хлопцями цього унікального і вельми популярного тоді колективу. Виник задум щось написати. Так наступного дня приніс Зуєву «А ми удвох», музика йому писалася легко і швидко. Ось така проста історія цієї пісні», — зізнавався поет Володимир Кудрявцев.

У зелен саду у зір на виду

Хтось любиться, милується.

Щасливі усі — рука у руці —

Йдуть парами по вулиці.

Приспів:

А ми удвох, а ми удвох

В одне дівча закохані,

Все мріємо і віримо,

Що любить нас обох.

А ми удвох, а ми удвох,

Неначе причаровані,

Тій дівчині освідчитись

Ніяк не зберемось.

Удвох день у день співаєм пісень —

І все заради дівчини.

Для неї ще ми тієї зими

Всі модні танці вивчили.

Приспів.

А небо вже все, немов синій степ,

Зірницями поорано.

Кому ж це із нас дівчина в цей час

Всміхається так зоряно.

Приспів.

Михайло Маслій