Піввіковий передювілей пісні «А ми удвох». Як і тоді, майже 50 років тому, вона вже з першого рядка звучить з помилкою, співається московитський родовий відмінок слова «зорі». У поета Володимира Кудрявцева: «У зелен саду у ЗІР на виду…», а в «Кобзи” — «… у ЗОРЬ на виду…»! Проте пісню знають і люблять досі! Бо вартує того, бо рідна! А помилки виправляти треба, і вже!!!
У 1973-му ВІА «Кобза» мав їхати на фестиваль у Берлін, але раптом з’ясувалося, що двоє музикантів — не комсомольці. Виник «шкандаль». Терміновий прийом до лав комсомолу не допоміг: «Кобза» не встигла виїхати до НДР. Але музиканти через це не довго журилися: почалися шалені гастролі в
межах срср — вiд сахалiну до калiнiнграда та вiд мурманська до Таджикистану. Щороку «Кобза» давала 200–250 концертів.
«Сашко Зуєв майже п’ять років керував «Кобзою», — каже соліст ансамблю того часу Валерій Вітер, — цікавий він був чоловік. Грав на фортепіано, чудово вмів робити обробки народних пісень. Дуже популярною була його «Лісова пісня». «А ми удвох» з’явилася 1974 року, і у москві на всесоюзному конкурсі, де лауреатами стали «аріель» і «самоцвєти», Саша включив її до програми. А пісня була чисто попсова, тобто не «Кобзи», Зуєв узагалі тоді не вгадав, коли і що треба було співати. Ми «пролетіли», хоч були у чудовій формі, в нас тоді склалося дивовижне багатоголосся з дев’яти чоловік».
«Саша Зуєв керував ансамблем «Кобза». Я сам їх знайшов, познайомився, а згодом і здружився зі всіма хлопцями цього унікального і вельми популярного тоді колективу. Виник задум щось написати. Так наступного дня приніс Зуєву «А ми удвох», музика йому писалася легко і швидко. Ось така проста історія цієї пісні», — зізнавався поет Володимир Кудрявцев.
У зелен саду у зір на виду
Хтось любиться, милується.
Щасливі усі — рука у руці —
Йдуть парами по вулиці.
Приспів:
А ми удвох, а ми удвох
В одне дівча закохані,
Все мріємо і віримо,
Що любить нас обох.
А ми удвох, а ми удвох,
Неначе причаровані,
Тій дівчині освідчитись
Ніяк не зберемось.
Удвох день у день співаєм пісень —
І все заради дівчини.
Для неї ще ми тієї зими
Всі модні танці вивчили.
Приспів.
А небо вже все, немов синій степ,
Зірницями поорано.
Кому ж це із нас дівчина в цей час
Всміхається так зоряно.
Приспів.