Випадковості не випадкові…
Це відео – нагадування про те, з чого ми починали, чого досягли і чого можемо ще досягти. І це тільки про матеріальне…
Пам’ятаю (2015 рік), як ми привели перший раз батьків в підвал, де мають бути сходини. У всіх був жах на обличчі – це коридор і кімнати завалені сміттям, а в кімнатах, які нам віддала міська рада, було «по котики» води. Батьки чемно здали благодійний внесок на ремонт і всі прийшли чистити сміття та оббивати стіни. Крок за кроком, ми проводили електрику, робили каналізацію, тинькували, проводили опалення. За деякий час нам віддали ще одну кімнату, а потім ще три. І все це ми знову чистили і вилагоджували. Хтось кепкував, хтось був у захваті, але всі хотіли долучитись – це була щира допомога. Не буду зараз називати когось конкретно, бо всіх дуже багато: волонтери, батьки, друзі, влади усіх рівнів від міської до обласної; також підприємці та підприємства різної величини. Дехто продовжує нас підтримувати. І ось ми вже займаємось з дітками у своїй домівці, попри те, що хтось не вірив, а хтось називав це «підвал». Це наше, ми тут живемо: комфортні кімнати з туалетом і душем, з холодною та теплою водою, опаленням з теплою підлогою. На разі роботи ще не завершені , ми маємо вилагодити ще дві кімнати – нас стає більше. Ну і меблі… хочеться ще комфортніших меблів. Але, коли хочеш, то звичайно все буде.
Можна писати багато, ще і ще. Але цей допис для того, щоб подякувати. Ми щиро вдячні всім хто долучився. Хтось коштами, хтось фізичною працею, хтось добрим словом, а хтось і заздрощами (це дуже мотивує). Кожен, хто це читає, знає, що він зробив для Бучацького Пласту, і знає, що він причетний до нашої історії. Ми пам’ятаємо кожного-кожного. Щиро дякую від себе і від всіх пластунів, за Ваше добро і за те що творите ПЛАСТ разом з нами. Дякуюююю.
P S. Хто дочитав до кінця з вас вподобайка і поширення. Хочете допомогти? То пишіть і телефонуйте. Хочете відвідати пластову домівку, кажіть, ми з радістю вас чекаємо у гості.
І дякую ще раз усім.