Антоніна Маренич: «Був теплий сонячний день, ми приїхали на концерти десь під Києвом. Перед виступом до нас підійшла ведуча музичної передачі для закордону на радіо Оксана (прізвище не пам’ятаю) взяти у нас інтерв’ю, після чого вона запропонувала послухати народну пісню. Ми взяли маленький магнітофон «Маяк», який возили з собою, присіли на зелену травичку біля будинку культури і вона наспівала пісню. Репетиції проводили тільки у гуртожитку, де тоді Мешкали в Луцьку. В філармонії зосередитись було неможливо, бо в кімнату весь час заглядали всі кому заманеться. «Валера, пішли поговоримо!». І Маренич зривався, біг поговорити…
Коли почали її співати на репетиції ми з Світланою розплакались.
Уперше пісня прозвучала 1973 року в дуже популярній передачі на Українському радіо «Від суботи до суботи». Ведучий був в захопленні після прослуховування запису. Він наполіг щоб не тільки Валерій але й я і Світлана дали інтерв’ю українською мовою і так ми вперше зробили це в ефірі.
На одному з гала концертів після нашого виступу відомий скрипаль Богодар Которович стояв за кулісами і слухав нас, після чого запитав: «Хто придумав заспівати «дум дум дум»? На що я відповіла що це моя обробка.
Також наш гітарист Павлухін додав: «Просто і геніально!»
Так, «Чом ти не пришов(ла)???»
Той єдиний чи та єдина на все життя…»
Чом ти не прийшов,
Як місяць зійшов?
Я тебе чекала.
Чи коня не мав,
Чи стежки не знав,
Мати не пускала?
І коня я мав,
І стежку я знав,
І мати пускала.
Найменша сестра,
Бодай не зросла,
Сідельце сховала.
А старша сестра
Сідельце знайшла,
Коня осідлала:
“Поїдь, братику,
До дівчиноньки,
Що тебе чекала”.
Тече річенька
Невеличенька,
Схочу – перескочу.
Віддайте мене,
Моя матінко,
За кого я схочу.
Чом ти не прийшов? (3)