Спогад про Антона Крамарчука вояка дивізії “Галичина”
Народився 2 червня 1901 року в м. Бучач/Галичниа/. Під час нашого дворічного знайомства з ним, коли 1938 р. відкрила я лікарсько-дентистичну ординацію у Бережанах і опісля, під нас нашого подружнього життя, він був директором “Рідної Школи”, працював в українському Допомоговому Комітеті з доктором Стецюком В 1943 р, він зголосився до Дивізії “Галичина”, Як я Йому відраджувала /16- літним юнаком був У Галицькій Армії/ і відмовляла, щоби не йшов, то він сказав мені: “Як я об’їздив села і вербував хлопців до Дивізії, то сам сидіти вдома не можу” Останній лист з фронту з прив’ялими квітами мав дописку: “Якщо я згину, з обручки своєї зроби хрестик для нашого сина, а собі влаштуй своє життя, Слава Україні!”. Це дістала я в Німеччині, як він вже бун ранений під Бродами. Внаслідок моїх розшуків за ним, я отримала повідомлення, що пропав без сліду ” vermisst” Опісля я довідалась, що його раненого перевезли до полону в Совіцькому Союзі і судили його заочно у Бережанах за участь в Українському Допоміжному Комітеті, з невдовзі повідомили його маму в Бережанах.
Спогад записаний із слів дружини: д-р Ірена Попович-Крамарчук
Є відомості про його смерть в таборі Теллод Свердловської області