”Ой смереко, Розкажи мені, смереко, Чом ростеш ти так далеко, Чарівна моя смереко?..”

”Ой смереко, Розкажи мені, смереко,Чом ростеш ти так далеко, Чарівна моя смереко?..”Пісню ”Ой смереко” Любомир Яким я написав ще 1969 року, хоч її й досі приписують народові Як правило, з піснями відбуваються видозміни через колективну творчість у географічному розвої. В кожному селі одна й та ж пісня співається по–своєму. Щось Читати далі

Віктор Павлік: «У нас, на Західній Україні, повсюдно хороші люди, а Бучач хочу відмітити особливо» (відео)

Я сам родом з Теребовлі, невеличкого містечка, якому дуже-дуже багато років. Колишній уже районний центр, який межує з Буцацьким, також, на жаль, уже колишнім райцентром. Дуже добре пам’ятаю старовинний Бучач, де неодноразово виступав, багато разів проїжджав через це прекрасне, красиве, історичне місто. У свій час робив це частіше, коли ще Читати далі

Кавер відомої української пісні Олександра Пономарьова від вокального квінтету ADORO

Кавер відомої української пісні Олександра Пономарьова від вокального квінтету ADORO, художнім керівником якого є бучачанин Олексій Стронський   

«А верба над грай–водою — Наша пісня, наша доля. Хай завжди мене верба Та й додому поверта…»

«А верба над грай–водою — Наша пісня, наша доля. Хай завжди мене верба Та й додому поверта…» Для тих, хто пам’ятає, як українську вербу оспівували на початку 1970-их. Повсюдно і без акценту. Юрій Рибчинський: “Не раз траплялися випадки, коли зверхність росіян зашкалювала, вони казали, що не розуміють нашої мови. Це Читати далі

До дня народження Дмитра Михайловича Гнатюка

Андрій Дмитрович Гнатюк: «Батька немає майже п’ять років. Ніхто не телефонує, ніхто нічого не просить, ніхто нічим не цікавиться… Так, ніби Дмитра Гнатюка не було в житті українців…» Дмитро Михайлович Гнатюк (28 березня 1925 — 29 квітня 2016, з інтерв’ю квітня 2014 року): «Живу тим же, що й наш багатостраждальний Читати далі

«Летять, ніби чайки»- безсмертний твір, який став одним із найкращих в ХХ столітті

«Летять, ніби чайки, і дні, і ночі В синю даль, В синю даль, А серце мені шепоче: — Кинь печаль. — Кинь печаль. Ген сонце у хвилях заграло, І радість витає навкруг! Наче в світі не стало, Наче в світі не стало Наче в світі не стало Розлук…»Пісню, якій сповнилося Читати далі