Він повернувся додому на щиті — туди, де чекали рідні, де його знали, любили й пам’ятали.
Біля фігури Матері Божої зібралися жителі села , щоб зустріти Героя . З українськими прапорами, зі схиленими головами та молитвою люди провели його до рідного дому. Остання дорога була встелена квітами.
У цій тиші були сльози, біль і вдячність.
Руслан віддав своє життя, захищаючи Україну.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Завадина).
Вічна пам’ять Руслану Золотару.
Світла пам’ять Захиснику України.
Щирі співчуття рідним і близьким.
0 коментарів