Це відео – нагадування про те, з чого ми починали, чого досягли і чого можемо ще досягти. І це тільки про матеріальне…
Пам’ятаю (2015 рік), як ми привели перший раз батьків в підвал, де мають бути сходини. У всіх був жах на обличчі – це коридор і кімнати завалені сміттям, а в кімнатах, які нам віддала міська рада, було «по котики» води. Батьки чемно здали благодійний внесок на ремонт і всі прийшли чистити сміття та оббивати стіни. Крок за кроком, ми проводили електрику, робили каналізацію, тинькували, проводили опалення. За деякий час нам віддали ще одну кімнату, а потім ще три. І все це ми знову чистили і вилагоджували. Хтось кепкував, хтось був у захваті, але всі хотіли долучитись – це була щира допомога. Не буду зараз називати когось конкретно, бо всіх дуже багато: волонтери, батьки, друзі, влади усіх рівнів від міської до обласної; також підприємці та підприємства різної величини. Дехто продовжує нас підтримувати. І ось ми вже займаємось з дітками у своїй домівці, попри те, що хтось не вірив, а хтось називав це «підвал». Це наше, ми тут живемо: комфортні кімнати з туалетом і душем, з холодною та теплою водою, опаленням з теплою підлогою. На разі роботи ще не завершені , ми маємо вилагодити ще дві кімнати – нас стає більше. Ну і меблі… хочеться ще комфортніших меблів. Але, коли хочеш, то звичайно все буде.
Можна писати багато, ще і ще. Але цей допис для того, щоб подякувати. Ми щиро вдячні всім хто долучився. Хтось коштами, хтось фізичною працею, хтось добрим словом, а хтось і заздрощами (це дуже мотивує). Кожен, хто це читає, знає, що він зробив для Бучацького Пласту, і знає, що він причетний до нашої історії. Ми пам’ятаємо кожного-кожного. Щиро дякую від себе і від всіх пластунів, за Ваше добро і за те що творите ПЛАСТ разом з нами. Дякуюююю.
P S. Хто дочитав до кінця з вас вподобайка і поширення. Хочете допомогти? То пишіть і телефонуйте. Хочете відвідати пластову домівку, кажіть, ми з радістю вас чекаємо у гості.
Після скасування кріпосного права на західноукраїнських землях починає активно розвиватись кооперативний рух у вигляді кредитних, торговельних, споживчих та інших кооперативних спілок. Розвиток українського кооперативного руху був обумовлений потребами капіталізації сільського господарства, адже, як відомо, більшість Читати далі
Унерухомлене засобами електронної комунікації покоління школярів, яке звикло жити у віртуальному світі, можливо і не знає, що в околиці міста знаходиться настільки романтичне місце, яке десятки років було метою піших і лижних походів тодішніх школярів. Читати далі
Рукомиш – ще одне цікаве місце в околицях Бучача. Це маленьке село з населенням всього 400 мешканців, відомо завдяки давньому скельному монастирю на березі річки Стрипа. Перша письмова згадка про Рукомиш відноситься до 1453 року. Читати далі