Видиме — дочасне, невидиме ж – вічне!
«Посередній Вчитель викладає. Хороший Вчитель пояснює. Видатний Вчитель показує. Великий Вчитель надихає!»
(Вільям Уорд).
Так було, є, так і залишиться: ми найкраще навчаємося у тих, кого любимо. Ті, у яких ми вчимося, правильно називаються Вчителями, але не всякий, хто вчить нас, заслуговує це ім’я. Своїх улюблених Вчителів крізь усе життя носимо у своєму серці й кожного з них знаємо і по імені, і по Батькові! І слава Богові, що таких у кожного десятки, у будь-яку пору доби з радістю і вдячністю можемо назвати кожного з них! І по імені, і по Батькові!!!
Так має бути в кожного з нас: учителі мусять бути протягом усього життя в наших серцях! Адже вони перші відкривають двері, в які входимо самі, без них… Але як не дивно: чому ми так само, як і перед Батьками, відчуваємо провину перед Вчителями? І не за те зовсім, що було в школі — ні, а за те, що сталося з нами після…
З днем Вчителя! Добра і натхнення!!! І Перемог!!!