Сьогодні виповнюється 173 роки з дня відкриття Першого з’їзду українських вчених. Це проходило в період ліквідації панщини, що не принесло якогось вагомого полегшення знедолений народу. Це був період зародження і розвитку українських національних формувань, гуртків, літературних об’єднань. З розвитком шкільництва, росла і національна свідомість народу. Вчений люд українського народу стояв Читати далі
Бучач – одне із небагатьох міст Східної Галичини, де ще у IX столітті була протягнена залізнична колія. При її зведенні, а пізніше експлуатації, немало бучачан і жителів навколишніх сіл, мали непогану роботу. Вже пізніше, колії почали боятися, як монстра, що забирає людей і везе в совєтські безвісти. Коли наших людей Читати далі
– Москалі вивезли мене з рідної землі у трьохрічному віці. В той час мій тато вже знемагав у тюрмі в місті Івдель. Це була одна з найжорстокіших в’язниць сталінського режиму, – розпочав свою оповідь, що ще недавно працював відомий лікар, а нині пенсіонер – Корнило Корнилович Крушельницький Перше, що спало Читати далі
Все таки дороги і стежки-сестрички, які своїм нерукотворним мереживом прикрашають місто, найстаріші у нашому місті. Мабуть тому й існує повіря, що чіпати, ображати чи знищувати не можна вдовицю, сироту, межу, дорогу і криницю. Саме вони стежки – дороги, століттями утоптані, ведуть нас до дуже давніх і недавніх часів оборони міста, Читати далі
2 вересня 1811 року у с. Ясені Горішньому, в Стрийщині, на Бойківщині народився Іван Вагилевич, пізніше житель міста Бучач, учень Бучацької народної школи. Гімназію Іван Вагилевич закінчив у Станіславі. В родині священика Миколи Вагилевича, батька Івана, було четверо дітей. Брат Микола був пізніше урядовцем, а Михайло – священиком. Навчаючись в Читати далі
Листаємо скупі відомості нашого краю і дивуємося – «Невже наші предки не могли більше про себе описати? Чому вони не зважили на нашу з Вами цікавість? В чому справа?» Так може подумати кожен, кому довелося вишукувати бодай якусь історичну довідку. Саме із-за халатності і недбальства у Бучачі згоріли історичні документи, Читати далі
Відповіді на другий тур вікторини У другій вікторині загадка про трьох хлопців і дівчину привела до «гострих» дискусій. А відповіді були такими влучними, що іноді хотілося змінити нашу відповідь на відповідь учасників вікторини. Пан Олег Маркус відмітив, що всі хлопці внесли по 33,333… % у збереження життя дівчині. Внести внесли, Читати далі
Захоплено споглядаємо світлини Надії Сіреджук, Тетяни Енгельберг та інших знавців фотомистецтва. Таке побачити у звичному, щоденному і до болю рідному малюнку нашого буття, може лише творча людина, для якої казка народжується у власній уяві й прямує, нами непоміченою красою. Саме ці світлини допомагають нам зобачити це, що приховала природа Читати далі
Погодьтеся, питання, що були у нашій вікторині, здавалось би не такі вже й важкі. Але прикрі. Приз нашої вікторини переходить на другий тур. Отож, ми вирішили продовжити вікторину. І так – перше завдання. Один молодий чоловік вчинив злочин. Суддя, будучи людиною розважливою і сучасною, сказав : – Підсудний, ви вчинили Читати далі
Коли 30.ХІІ 2006 року вішали Саддама Хусейна, незважаючи, що процедуру смертної кари було заборонено знімати на відео чи фото, знайшлися двоє таких, що зафільмували цей процес. Кадри розправи вмить облетіли світ. Вже тоді Путін сказав: «Ужас. Варварская казнь». Подумав би тепер російський диктатор про свої злодіяння, про тисячі вбитих дітей Читати далі