Заселення Бучаччини сягає в глибину віків. Про це свідчать розкопки, знайдені речі та людські рештки. Але заглянемо в не таке вже й далеке минуле, про яке бодай щось залишилося в документах. Починаючи з кінця Х ст., перед першим вторгненням поляків у 999 році на українську землю, в Україні йшла боротьбаЧитати далі…
Кожна нація має свої особливості, своє відношення до того чи іншого явища у суспільстві. Особливо різняться народи у фольклорі, звичаях, традиціях. Які ж ми були сто і більше років тому, коли повелителі – загарбники не встигали змінювати один одного? Так сильно подобався їм край наш хліборобський, квітучий, заселений працьовитими, мирнимиЧитати далі…
Кожна свідома, нормальна людина зі скрипом у серці, сяк-так, але сприймає неминучість своєї смерті. А скажи їй, що через п’ятдесят – сто років згине наша Земля – не погодиться. Це для неї буде неприйнятним ударом. Століттями, тисячі років живуть наші міста і села. Деякі з них помирають у молодому віці.Читати далі…
2 вересня 1811 року у с. Ясені Горішньому, в Стрийщині, на Бойківщині народився Іван Вагилевич, пізніше житель міста Бучач, учень Бучацької народної школи. Гімназію Іван Вагилевич закінчив у Станіславі. В родині священика Миколи Вагилевича, батька Івана, було четверо дітей. Брат Микола був пізніше урядовцем, а Михайло – священиком. Навчаючись вЧитати далі…
РАДЯНСЬКА ШКОЛА ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРОПАГАНДИ День за днем спливають літні канікули. Так непомітно підходить Перше вересня. Хвилюються діти, особливо майбутні першокласники, переживають батьки, роздумують і пригадують свої шкільні роки бабусі і дідусі. Всі вони також пройшли школу і не будь-яку, а радянську. Перший урок був ленінським. Далі пішли уроки, коженЧитати далі…
Нещодавно читали хвилюючу історію: “Йде суд. Судять п’ятнадцятирічного американського хлопчика, який вкрав буханку хліба. Суддя запитує. – Ти дійсно вкрав хліб з сиром і перевернув полицю, коли втікав? Так… – відповів хлопчик. Чому ти не купив хліба, а вкрав? В мене не було грошей, – зігнув голову хлопчина. Треба булоЧитати далі…
Наше село розташоване на автотрасі, яка веде до ряду великих міст. За добу через Озеряни проїжджають тисячі легкових і вантажних автомобілів. далеко не всі вони рухаються в межах дозволеної швидкості у населеному пункті. За роки нашої пам’яті в селі в аваріях загинуло 26 людей. Багато з них – діти. ЩеЧитати далі…
Прихід до влади Михайла Горбачова у 1985 році повідкривав людям не тільки очі, але й роти. Вже сміливіше почали говорити про політику. Появилися нові, більш сміливі анекдоти. Саме в час Горбачівської відлиги, а саме весною 1988 року. нам з дружиною довелося їхати поїздом зі Львова у Мінськ. Їхали з намиЧитати далі…
Листаємо скупі відомості нашого краю і дивуємося – «Невже наші предки не могли більше про себе описати? Чому вони не зважили на нашу з Вами цікавість? В чому справа?» Так може подумати кожен, кому довелося вишукувати бодай якусь історичну довідку. Саме із-за халатності і недбальства у Бучачі згоріли історичні документи,Читати далі…