На сайт “Кладовища Бучаччини” додано карту кладовища у с. Жизномир
На сайт додано карту кладовища в с. Жизномир. Орієнтовна кількість могил становить 1430. Посилання на карту
На сайт додано карту кладовища в с. Жизномир. Орієнтовна кількість могил становить 1430. Посилання на карту
Ви можете пожертвувати нашому проєкту через поповнення “банки” монобанку https://send.monobank.ua/jar/3fJwkRcGPE . В вересні 2026 року розпочалися роботи щодо фіксації стану могил на кладовищі в с. Медведівці та внесення даних на сайт Загальна кількість могил на цей час становить понад 1000. Опис могил Карта кладовища
Іван Васильович Чуба- відомий український тренер, який жив та працював на Бучаччині Він виховав та тренував не одне покоління спортсменів, які здобували призові місця на змаганнях різного рівня.
Михайло Гринишин: ”Вівці, мої вівці” я написав під впливом своєї Учительки Соломії Крушельницької. Спочатку її виконували хори, а на початку 1960–их вона вийшла на велику естраду — і хто її тільки не співав…” Маленький покутянин з багатодітної бідненької сім’ї, маючи вроджений від Бога хист до музики і співу, став для Читати далі
Бучач – одне із небагатьох міст Східної Галичини, де ще у IX столітті була протягнена залізнична колія. При її зведенні, а пізніше експлуатації, немало бучачан і жителів навколишніх сіл, мали непогану роботу. Вже пізніше, колії почали боятися, як монстра, що забирає людей і везе в совєтські безвісти. Коли наших людей Читати далі
Завершилися роботи із фіксації, опису і внесення даних на сайт, стану могил цілого кладовища у с. Трибухівці (вул. Горішня) Упродовж серпня 2026 року проведено роботи із завершення фіксації стану могил на кладовищі у с. Трибухівці (вул. Горішня), та внесення їх опис на сайт. Загальна кількість могил описаних могил становить понад 1740. Читати далі
Звісно, зараз у Почаївській Успенській лаврі вам не розкажуть про те, що у XVIII столітті ця обитель була чи не найголовнішим осередком українського культурного руху і що саме тут з’явилися чи не перші кириличні друки розмовною українською мовою. І взагалі нинішні почаївські чорноризці намагаються поменше говорити про ті «незручні» часи. Читати далі
Корнель Уєйський з Рупнева (пол. Kornel Ujejski; 12 вересня 1823, с. Берем’яни, нині Бучацький район — 19 вересня 1897, с. Павлів, нині Радехівський район)[2] — польський поет–романтик, публіцист, громадський діяч. Його часто називають «останнім великим поетом романтизму» та найвідомішим польським поетом Східної Галичини. Був автором релігійно-месіанської та візіонерської лірики, стилізованої під молитви та біблійні псалми. У ній висловлював ідеї, сформовані під впливом культового польського містика Анджея Товянського, — ірраціональну, глибоко закорінену в Читати далі
Єпископ Маркелл (в миру Маркелл Онуфрійович Попель; 31 грудня 1825, Галич, нині Івано-Франківська область — 29 вересня 1903, Санкт-Петербург) — галицький москвофіл, греко-католицький священик, політемігрант до Російської імперії. Згодом єпископ Російської православної церкви (безпатріаршої), єпископ Полоцький і Вітебський РПЦ (б), один із діяльних ліквідаторів Холмської греко-католицької єпархії. Зміст 1Життєпис 1.1Сім’я та освіта 1.2Греко-католицький священник 1.3Діяльність у Російські імперії 1.4Адміністратор греко-католицької Холмської єпархії 1.5Православний архієрей 2Примітки 3Джерела Читати далі
Непомітно минуло 90-ліття з дня смерті одного з найвідоміших діячів Бучаччини, багаторічного пароха Бучача, бучацького декана УГКЦ отця Дениса Нестайка. Як мені, нарешті, вдалося виконати прохання всесвітньо відомого улюбленця кількох поколінь українців. В останні роки життя Всеволод Нестайко (30 січня 1930 — 16 серпня 2014) лежачи писав фломастером великими буквами Читати далі