Постаті

 о. Михайло (Войнар) — український священник-василіянин, знавець церковного права, церковний історик, письменник, освітянин

Мелетій Войнар (хресне ім’я Михайло, 15 жовтня 1911, с. Босько, повіт Сянік, Лемківщина — 22 липня 1988, Глен-Ков, Нью-Йорк, США) — священик Української Греко-Католицької Церкви, василіянин, знавець церковного права, церковний історик, письменник, педагог.   Життєпис Навчання Народився в с. Босько в сім’ї Миколи Войнара і Катерини з роду Каршень. По закінченні 5 класу Місійного інституту ім. св. Йосафата в Бучачі вступив на новіціат оо. Василіян у Крехові Читати далі

Автором Григорій Лабчинський, тому

Народний артист України Богдан Іваноньків відвідав підприємства Бучаччини.

Народний артист України Богдан Іваноньків 13 та 14 жовтня 2022 року здійснив дружній візит на підприємства Бучаччини. Гість відмітив унікальність садів ФГ “Гадз” та потужності виробництва молока на прикладі МТК “Пилява”.  Богда́н Миха́йлович Івано́ньків (нар. 20 січня 1945, с. Ріпинці Бучацького району Тернопільської області) — український діяч культури, диригент. Народний Читати далі

Автором Олег Гребеньовський, тому

1871 – народився Володимир Гнатюк, етнограф

1871, 9 травня – у селі Велеснів на Галичині (нині це – Чортківський район Тернопільської області) в родині сільського дяка народився Володимир Гнатюк, в майбутньому – один із корифеїв української науки кінця XIX – початку XX століття, фольклорист, етнограф, перекладач, літературознавець і громадсько-культурний діяч, член-кореспондент Петербурзької академії наук, дійсний член Читати далі

Автором Григорій Лабчинський, тому

Владислав Чайковський — польський шляхтич, громадсько-політичний діяч

Влади́слав Ві́ктор Чайко́вський гербу Гриф (пол. Władysław Wiktor Czajkowski; 23 грудня 1844, с. Дусанів, нині Перемишлянський район, Львівська область — 3 жовтня 1917, Баден) — польський шляхтич, громадсько-політичний діяч. Посол Австрійського райхсрату, Галицького сейму Народився 23 грудня 1844 року в с. Дусанові у Галичині (нині Перемишлянський район, Львівська область, Україна, тоді Перемишлянський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина) в сім’ї дідича Дусанова Миколая Чайковського та його дружини Розалії з Петровичів. З 1868 року був власником маєтків Медведівці, Новоставці, Підлісся, Янівка (нині Мартинівка[1]) в Бучацькому повіті, Читати далі

Автором Григорій Лабчинський, тому

Авторка пісні “Про школу” була з відомого галицького роду Ващуків

Педагогиня із Запоріжжя, героїня народного твору «Пісня про вчительку», була галичанкою і походила зі славетного роду Ващуків У першу неділю жовтня українці традиційно святкують День вчителя. Вчителі відкривають двері, в які входимо самі, без них, але, як не дивно, чомусь ми так само, як і перед батьками, відчуваємо провину перед Читати далі

Автором Маслій Михайло, тому

В Тернополі відбулися урочистості присвячені 150 дню народження Соломії Крушельницької

Перед її талантом схиляли голови прискіпливі музичні критики, а митці захоплювалися силою духу й стійкістю до випробувань. Соломія Крушельницька залишила по собі неабиякий мистецький спадок. Сьогодні виповнюється 150 років від дня її народження. Цю дату відзначають на державному рівні у різних містах України та за кордоном. Мистецька імпреза з нагоди Читати далі

Автором Григорій Лабчинський, тому

Крушельницька Емілія Амвросіївна – українська фольклористка

Матеріал вільної енциклопедії https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%95%D0%BC%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%90%D0%BC%D0%B2%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&action=history  Емілія Амвросіївна Стернюк (при народженні Крушельницька гербу Сас[1], 16 серпня 1875,[2] с. Осівці, нині Чортківського району Тернопільської області) — 1965, Буенос-Айрес, Аргентина) — українська фольклористка[3], співачка і диригентка. Зміст 1Життєпис 2Примітки 3Джерела 4Посилання Життєпис[ред. | ред. код] Докладніше: Крушельницькі (рід) Народилася 16 серпня 1875 року в селі Осівці (нині Бучацький район Тернопільської області, Україна). Була співачкою і диригенткою львівського і тернопільського хорових товариств «Боян»[4]. Записувала коломийки, танцювальні приспівки, пісні інших жанрів. Організувала в селі Біла: читальню «Просвіти» (зібрала для неї бібліотеку), виставки української вишивки. Учасниця хорів. Чимало коломийок, Читати далі

Автором Григорій Лабчинський, тому

Вітання з ювілеєм о. Богдана Калинюка

Сьогодні свій ювілей відзначає о. Богдан Калинюк – священник УПЦ св. Трійці в м. Чикаго (США).  Це дуже відомий релігійний та громадський діяч української діаспори. Він не лише допоміг сотням бучачан влаштуватися  в США, але й допомагає  нам в  Україні. Він відомий благодійник і проповідник. Хороший наставник і натхненник на Читати далі

Автором Григорій Лабчинський, тому

Василь Кліщук  — український підприємець, громадський діяч, благодійник.

Василь Кліщук (8 серпня 1920, с. Космирин, нині Україна — 27 травня 1971, м. Клівленд, США) — український підприємець, громадський діяч, благодійник. Життєпис Василь Кліщук народився 8 серпня 1920 року в селі Космирині в околиці Золотого Потоку (нині село Золотопотіцької громади Чортківського району Тернопільської области України). Початкову школу закінчив у Космирині, ремісничу — в м. Бучачі. Згодом родина переселилася до с. Жизномира біля Бучача, де Василь був Читати далі

Автором Григорій Лабчинський, тому

 Омелян Логуш — український діяч національно-визвольного руху, теоретик і організатор боротьби УПА, діяч ОУН 

Омелян Лоґуш, псевда «Євген», «Іванів», «Степанів» (4 серпня 1912, с. Передмістя, нині Чортківського району — 1 лютого 1982, м. Сент-Луїс) — теоретик і організатор боротьби УПА, діяч ОУН, член УГВР, журналіст–публіцист. Брат Володимира Логуша. Зміст 1Біографія 2Родина 3Примітки 4Джерела 5Посилання Біографія (Бучацького повіту, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Чортківського району, Тернопільська область, Україна). Абсольвент[1] Бучацької державної гімназії,[2] зокрема, у 1929 році закінчив VIa клас, його однокласником був майбутній вчений-фізик Антоні Опольський, у Читати далі

Автором Григорій Лабчинський, тому