Звісно, зараз у Почаївській Успенській лаврі вам не розкажуть про те, що у XVIII столітті ця обитель була чи не найголовнішим осередком українського культурного руху і що саме тут з’явилися чи не перші кириличні друки розмовною українською мовою. І взагалі нинішні почаївські чорноризці намагаються поменше говорити про ті «незручні» часи. Читати далі
Корнель Уєйський з Рупнева (пол. Kornel Ujejski; 12 вересня 1823, с. Берем’яни, нині Бучацький район — 19 вересня 1897, с. Павлів, нині Радехівський район)[2] — польський поет–романтик, публіцист, громадський діяч. Його часто називають «останнім великим поетом романтизму» та найвідомішим польським поетом Східної Галичини. Був автором релігійно-месіанської та візіонерської лірики, стилізованої під молитви та біблійні псалми. У ній висловлював ідеї, сформовані під впливом культового польського містика Анджея Товянського, — ірраціональну, глибоко закорінену в Читати далі
Єпископ Маркелл (в миру Маркелл Онуфрійович Попель; 31 грудня 1825, Галич, нині Івано-Франківська область — 29 вересня 1903, Санкт-Петербург) — галицький москвофіл, греко-католицький священик, політемігрант до Російської імперії. Згодом єпископ Російської православної церкви (безпатріаршої), єпископ Полоцький і Вітебський РПЦ (б), один із діяльних ліквідаторів Холмської греко-католицької єпархії. Зміст 1Життєпис 1.1Сім’я та освіта 1.2Греко-католицький священник 1.3Діяльність у Російські імперії 1.4Адміністратор греко-католицької Холмської єпархії 1.5Православний архієрей 2Примітки 3Джерела Читати далі
Непомітно минуло 90-ліття з дня смерті одного з найвідоміших діячів Бучаччини, багаторічного пароха Бучача, бучацького декана УГКЦ отця Дениса Нестайка. Як мені, нарешті, вдалося виконати прохання всесвітньо відомого улюбленця кількох поколінь українців. В останні роки життя Всеволод Нестайко (30 січня 1930 — 16 серпня 2014) лежачи писав фломастером великими буквами Читати далі
(26.12.1926, с. Пилява Бучацького р-ну Тернопільської обл. – 7.10.2011, м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада). Член ОУН. Під час німецько-радянської війни заарештований німецькою окупаційною владою, перебував у концентраційному таборі. По звільненню – вступив до УПА. Сотенний санітар сотні “Ударник-1” куреня “Лемківський” ТВ-26 “Лемко” ВО-6 “Сян” (1945-1947). Рейдом перейшов до Зах. Німеччини Читати далі
Народився в сім’ї греко-католицького священника, пароха с. Порогів о. Данила Сосенка. Початкова освіта — ґімназія при монастирі оо. Василіян у Бучачі (1887—1895 рр.) -поміж українських художників початку XX століття особливе місце посідає Модест Сосенко – творець власного синтетичного стилю, що ознаменував початок нової епохи розвитку вітчизняного сакрального мистецтва. Художник з’явився на світ 28 квітня 1875-го, в селі Пороги на Гуцульщині Читати далі
2 лютого 1912 року у с. Босько Сяноцького повіту на Лемківщині народився о.Юстин Йосиф Роман, ЧСВВ, ісповідник віри. Початкову освіту Йосиф здобував у рідному селі, а з 1924 року – у Місійному інституті отців Василіян у Бучачі. Згодом, 22 серпня 1929 року, вступив до Василіянського Чину і під час облечин Читати далі
1.1. Життєпис Дитинство та юність Народився 15 січня 1915 року с. Жизномир в селянській сімї. Батько загинув на початку Першої світової війни в Італії, залишивши сиротами трьох синів: Михайла 1910 р.н., Володимира 1912 р.н. і Юліана. Матір вийшла заміж вдруге за Степана Гаврилюка і в сімї народилося ще троє дітей: Ольга Читати далі
5.01.1911 – у с. Язловець на Тернопільщині померла Марцеліна Даровська (з дому Котович), польська графиня, блаженна Римо-Католицької Церкви (1996) Біографія Марія-Марцеліна Даровська народилася 16 січня 1827 року в с. Шуляки (нині Жашківський район, Черкаська область, Україна) як 5-а дитина поміщицької сім’ї Котовичів. Батько — маршалок шляхти Ян Котович, матір — дружина батька Максимілія Ястшембська. Навчалася в Одесі. Змалечку мріяла стати черницею. У Читати далі
Полотнюк Осип (1897-1919) – поручник УГА, український патріот. Народився в селі Трибухівці 10 січня. Ще бувши учнем гімназії, добровільно зголосився в УСС. Служив у сотні під командою Сеня Горука. В боях з московськими військами був поранений. У 1915 році попав у полон до росіян. У Львів повернувся у 1918 році. Читати далі