У ніч з 8 на 9 травня 2000 року жорстоко вбивали Ігоря Білозіра. На очах у десятків людей в центрі Львова, за п’ятсот кроків до рідної домівки. У місці, яке він так любив — воно ж і стало місцем його хресної дороги… «Фактично мало місце ритуальне вбивство наперед визначеної Читати далі
Голос, що звучав найчастіше в світі: «Я мріяла, що в Україні мене почують»
«Недаремно в нього були голубі очі. Такі очі були тільки в нього, а ще бувають у маленьких дітей, коли ті дивляться у весняне небо. Коли він пішов від нас, неба стало менше, і саме небо зменшилось на одну зірку. Але на землі він залишився назавжди, поки живуть його пісні — Читати далі
Піввіковий передювілей пісні «А ми удвох». Як і тоді, майже 50 років тому, вона вже з першого рядка звучить з помилкою, співається московитський родовий відмінок слова «зорі». У поета Володимира Кудрявцева: «У зелен саду у ЗІР на виду…», а в «Кобзи” — «… у ЗОРЬ на виду…»! Проте пісню знають Читати далі
Світлій пам’яті музиканта і вчителя від Бога, друга, соратника, порадника… Петро Садівський: «Збігли роки. Підросли трійко моїх синів. Найстарший після закінчення Львівської консерваторії грає на трубі в Женеві, у цирку. Середній — тромбоніст — грає у президентському симфонічному оркестрі, наймолодший після закінчення Київської консерваторії співає в опері швейцарської столиці, у Читати далі
Видиме — дочасне, невидиме ж – вічне! «Посередній Вчитель викладає. Хороший Вчитель пояснює. Видатний Вчитель показує. Великий Вчитель надихає!» (Вільям Уорд).Так було, є, так і залишиться: ми найкраще навчаємося у тих, кого любимо. Ті, у яких ми вчимося, правильно називаються Вчителями, але не всякий, хто вчить нас, заслуговує це ім’я. Читати далі
Педагогиня із Запоріжжя, героїня народного твору «Пісня про вчительку», була галичанкою і походила зі славетного роду Ващуків У першу неділю жовтня українці традиційно святкують День вчителя. Вчителі відкривають двері, в які входимо самі, без них, але, як не дивно, чомусь ми так само, як і перед батьками, відчуваємо провину перед Читати далі
Юрій Максем: “З моїх випускників семеро мають державні звання. Заслужили. І ким найбільше горджуся, в моєму класі навчався Герой України Петро Гадз. А це — окрилює. З іншого боку, якби не було моїх учнів, то хто би мене знав?! Я був би невідомим нікому. Петро здібний, всебічно талановитий від Читати далі
Про відвагу поета говорить його шедевр – вірш «Монолог невдоволеного галичанина», написаний у 1971 році в період найбільшого розквіту брежнєвської диктатури. “Він народжений, хоч в маленькому, але у співавторстві з Геннадієм Морозом, який живе у Маріуполі. Колись ми разом з ним мешкали в одній кімнаті гуртожитку. Що цікаво, як у Читати далі
